Українська черешня у розпал сезону з саду може коштувати й 5-10 грн. за кілограм, а чилійська по 3,5-4 долари. Чилі – найбільший експортер черешні у світі й прибуток від експорту черешні склав більше 1 млрд. доларів у 2018 році, щомайже вдвічі більше порівняно з минулим роком.

Основний ринок збуту – Китай (86% загального обсягу експорту), гуртова ціна з передпродажною доробкою 8-10 доларів. Взагалі у Піднебесній черешню продають ще дорожче й у коробках, як цукерки, та дарують на день народження у якості дорогого подарунку.

 

Про це під час ІІ Торгового форуму «Агротериторія» у Мелітополі розповів Юрій Біліченко, керівник ТОВ «Роздольне», яке займається шоковою заморозкою овочів, фруктів, ягід. Цього року Юрій Біліченко відвідував Чилі та вивчав досвід ягідників.

Чи надихнула ця інформація виробників, присутніх в залі, важко сказати. За чилійським результатом стоїть сучасний підхід і колосальна праця: черешня зберігає товарний вигляд до 60 днів, за цей час вона встигає дістатися до свого покупця (це близько 40-45 днів) і покрасуватися на полицях китайського супермаркету. Чи можуть українські виробники виростити таку продукцію! Звичайно, можуть, але для цього потрібен підбір сортів, певні агротехнології, охолодження одразу після збору, калібрування, сортування та пакування, словом, весь комплекс передпродажної підготовки а це -  інвестиції в розвиток виробництва і не маленькі.

- Закладаються нові сади за державної підтримки, але ми бачимо, як падають ціни на фрукти. Ми більше працюємо, але менше заробляймо. Ми можемо зіштовхнутися з кризою перевиробництва. Це неправильно! – підкреслює Дмитро Крошка, голова Української асоціації аграрного експорту. - Нам потрібна зміна поведінки в розширенні ринків збуту. Для нашої черешні відкриті ринки Європи, але у них є свої виробники черешні, тут надзвичайна конкуренція. А ось регіон Південно-Східної Азії (Гонконг, Сінгапур, Малайзія) та країни Перської затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія, Кувейт) – це великий перспективний канал збуту. До речі, минулого року Гонконг вже імпортував 150 тонн української черешні.

Дмитро Крошка наполягав на тому, що черешню їдять заможні люди,  а світ не обмежується ринком біля траси, тому можна й потрібно виходити на нові ринки збуту з мелітопольською або іншою черешнею.

Про те, як українському виробникові вийти на експорт, розповідає Володимир Гуржій, комерційний директор «АУСП Фрут». Компанія об’єднує великі партії фруктів і експортує у 14 країн, мається на увазі системний експорт. Так, коли в Україні купували яблука по 6-8 грн., «АУСП Фрут» давав у середньому 12 грн. за кг. Отже, виробнику потрібно бути на ринку 12 місяців, якість – це навіть не обговорюється, вона повинна бути неперевершеною. У пріоритеті, професіоналізм прозорість ділових стосунків, компетентність, прогнозованість. Володимир Гуржій наголосив, що цінову політику слід вибудовувати так, щоб продавати за цінами, близькими до лідерів ринку, не наближаючись до цінових аутсайдерів,  а також підкреслив, що експортери відповідають за створення позитивного іміджу, мережування довготривалих ділових відносин, а зірвані поставки, товар не першої якості шкодить не лише іміджу виробника, але й Україні, як країні-експортеру.

Серед особливостей черешневого бізнесу в Україні Тетяна Гетьман, керівник «Info-Shuvar», називає дефіцит якісних ягід навіть в урожайний сезон, низьку конкуренцію з імпортом, короткий активний сезон реалізації (всього 4-5 тижнів), велику залежність від погоди. А мізерний експорт з фокусом на Білорусь - одна з головних загроз для черешневого бізнесу.

Тетяна Гетьман наголошує, що виробник у системному бізнесі повинен знати вимоги потенційного клієнта, об'єктивно оцінювати свої можливості щодо виконання обов'язків з плану постачання, докладати максимум зусиль, щоб отримувати максимальну товарність, має розуміти всі процеси в ланцюзі постачання, бути готовим працювати  на умовах фіксованої ціни, вказаної в контракті та вміти чекати  на гроші.

Організатор форуму - Інформаційно-консультаційний центр «Агро-Таврія» за підтримки Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).

   DSC03904   

DSC03872  DSC03907

DSC03952  DSC04054

IMG 20190517 090915   IMG 20190517 122736